Фільм «Тато» – це зворушлива історія про те, як молода дівчина Ольга Самоленко два роки шукала та ідентифікувала тіло свого батька – бійця батальйону «Донбас» Володимира Самоленка, що став одним із перших добровольців навесні 2014. На початку пошуків їй було лише вісімнадцять. А в день свого 20-го дня народження дівчина забрала тіло батька для перепоховання з Краснопілля, де він лежав у могилі безіменного солдата. Оля намагається зрозуміти, чому батько пішов на війну, якщо він так сильно її любив.

Зворушлива стрічка оповідає про білоруску Караліну Орсік, яка грає на альті і бере участь у концертах по всьому світу. Колись, у звичайній музичній школі в невеликому містечку Дзятлава, її помітили викладачі з Білоруської музичної академії. Дівчину запросили навчатися у Польщу. У Караліни було багато концертів у різних країнах, багато подорожей, але вона завжди вертається в рідне село Аханяни на Гродзєнщині до своєї бабусі, яка її виховала. Це справжня подорож у часі з Європи на Схід. Із великого міста у маленьке село на краю лісу, де живе всього 12 людей. Це мандрівка зі світу музики Караліни у світ її дитячих мрій.

Кінострічка демонструє кадри, зроблені на репетиціях і виступах акторів Belarus Free Theatre, на масових протестах наприкінці літа й початку осені 2020 року в Мінську, на акції пам’яті загиблого від рук силовиків Аляксандра Тарайковскага, біля ізолятора на Акрєсціна. Фільм також містить архівні кадри з 1990-х років — демонстрацій протесту та акцій пам’яті зниклих опозиціонерів.